Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18878
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМадані, М. М.-
dc.date.accessioned2023-12-09T12:27:44Z-
dc.date.available2023-12-09T12:27:44Z-
dc.date.issued2023-11-29-
dc.identifier.citationTechnogenic and ecological safety, 14(2/2023)uk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18878-
dc.description.abstractЗапропоновано технологію утилізацію жирових відходів м’ясопереробки на основі комбінування фізико-хімічного впливу і біологічного окиснення. Визначено основні хімічні та мікробіологічні показники жировмісної фази стоків м’ясопереробних підприємств. Встановлено, що в процесі витримування відходів в шламозбірнику (1…13 діб) в результаті життєдіяльності автохтонних мікроорганізмів, вміст жирів знижується з 87 % до 58 %. Домінуючим організмом автохтонної мікрофлори відходів є гриби Geotrichum.sp. Установлено, що найбільш перспективним біодекструктором жирів є дріжджі Yarrowia lipolytica, селекціоновані щодо субстрату. Розроблено спосіб попередньої обробки жировмісної твердої фази жирових стоків, що підвищує ефективність їх споживання культурою Yarrowia lipolytica. В основі способу є ультразвукове диспергування жирової маси, в результаті чого підвищується біодоступність субстрату і, як наслідок зростає питома швидкість росту і вихід мікробної біомаси на 11 % і 30 % відповідно. Запропоновано способи підготовки посівного матеріалу, що дозволяють підвищити ефективність основного процесу за показниками: виходу біомаси (на 10,1 %); питомої швидкості росту (з 0,20 до 0,26 год–1); вмістом білка (на 16,7 %). Способи включають селекцію (5...7 пасажів) високопродуктивних клонів, що проводиться в напрямках підвищення спорідненості до субстрату і стресостійкості до дії гідроген пероксиду (2,5 г/л). Отримані результати показали, що при використанні дріжджів Yarrowia lipolytica для біодеструкції жирових стоків доцільне застосування як доливного, так і безперервного методів культивування, які не призводять до суттєвих змін якості одержуваної біомаси. Вимивання дріжджів не спостерігалося в доливному режимі при 24 % відбирання культуральної рідини на годину, а в разі безперервного режиму - при швидкості протоку 0,24 год–1, при цьому вміст білка і ліпідів складав 42,7 % та 7,2 %, 41,4 % і 7,9 % відповідно.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherNational University of Civil Defence of Ukraineuk_UA
dc.relation.ispartofseries14(2/2023), 32-41;-
dc.subjectтехнічна екологіяuk_UA
dc.subjectтехнології захистуuk_UA
dc.subjectповодження з відходамиuk_UA
dc.subjectбіоконверсіяuk_UA
dc.subjectстічні водиuk_UA
dc.titleБІОКОНВЕРСІЯ ЖИРОВИХ ВІДХОДІВ М’ЯСОПЕРЕРОБКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ДРІДЖІВ Y. LIPOLYTICAuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека» 2023

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
32-41-Madani.pdf767,16 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.